СУЧАСНИЙ УЧИТЕЛЬ.   ЯКИЙ ВІН?
           

 Професія учителя одна з самих шанованих, почесних і відповідальних професій. Можна сказати, що учитель створює майбутнє країни, оскільки від його праці багато в чому залежить різнобічність розвитку знань молодого покоління, від його переконання - світогляд, моральні якості школярів.  Ідеальний вчитель повинен бути розуміючим,  поважати своїх учнів, бути уважним, готовим надати допомогу, підтримати у важку хвилину, бути справедливим у вимогах,  «інтелігентним, освіченим»; вміти доступно викладати матеріал, бути стриманим, тактовним,  вміє знайти з учнями спільну мову, бути авторитетом.

А сучасний учитель?  Який він?   У сучасному цифровому світі стрімкого розвитку та змін вимоги до будь-яких професій змінюються. Сучасний вчитель – це зовсім вже не той, хто був 20 чи 10 років тому.

Пропонуємо вашій увазі підбірку характеристик, якими повинен володіти вчитель 21 століття:

Має персоналізований підхід до кожного учня та концентрує клас на пізнанні;

Сприймає учнів як продюсерів (які можуть творити креативні блоги, фільми чи історії за допомогою цифрових носіїв);

Вивчає нові технології, щоб йти в ногу з часом;

Мислить глобально (вивчає нові культури та мови);

Застосовує сматфони (якщо не знаєте відповіді на питання – можна заглянути в мережу);

Веде блог;

Працює у мережі Інтернет (організовує ресурси вчителів, роботу з класом, батьками у мережі);

Співпрацює з учнями;

Використовує Twitter;

Спілкується з однодумцями (сучасний світ дозволяє поговорити з будь-ким і будь-де);

Формує навчання, базоване на проектах;

Запроваджує інновації;

Проронує власний, цікавий контент у мережі;

Вчиться кодувати (як мову сучасності);

Не перестає вчитися!

Якими рисами володієте ви? Що варто було б додати до цього переліку чи вилучити.  Рада почути ваші думки!

Які компетенції мають бути у вчителів початкової школи?

МОН визначив компетентності вчителів початкової школи, що необхідні для навчання учнів 1 класів у 2018/2019 і 2019/2020 н. р.

У цьому році вчителі початкових класів підвищуватимуть свою кваліфікацію за Типовою освітньою програмою для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затвердженою наказом МОН України від 15.01.2018 № 36.

Саме в цій Програмі описано компетентності учителя початкової школи.

БАЗОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ:

професійно-педагогічна компетентність;  соціально-громадянська компетентність;

загальнокультурна компетентність;  мовно-комунікативна компетентність;

психолого-фасилітативна компетентність;  підприємницька компетентність;

інформаційно-цифрова компетентність.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

знання і розуміння; розвинені вміння;

диспозиції (цінності, ставлення):

– дитиноцентризм, цінність особистості;

– готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;

– відданість ідеї щодо значущої участі в освітньому процесі усіх учнів, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);

– рефлексія власної професійної практики. Детальніше читати тут... 

Учнівські перемоги

Школярі 4-Б класу нагороджені "Золотими сертифікатами" за відмінний результат у природничій інтерактивній грі "Колосок"

ОЦІНЮВАННЯ  ПО-НОВОМУ: як закордонний досвід оцінювання в початкових класах можна використати в Україні.

 

Оцінювання – надзвичайно важливий елемент реформи шкільної освіти. Адже нові закон “Про освіту”, Держстандарт початкової освіти, програми і навіть найкращі підручники не підвищать якість освіти, якщо оцінку і далі ставитимуть лише за кількість помарок, пропущених орфограм чи неправильно вирішених задач. Тому “Нова українська школа” поцікавилася, як оцінюють досягнення учнів в інших країнах і як можна врахувати цей досвід в Україні. Навіщо українським школам потрібне нове оцінювання. У лютому Кабмін затвердив новий Державний стандарт початкової освіти, який передбачає відхід від суто знаннєвої школи до школи компетентностей. Вона полягає в тому, що учні отримують не лише знання, а й уміння їх використовувати. Також новий Держстандарт передбачає розвиток в школі не лише когнітивного інтелекту, а й емоційного (вміння керувати емоціями, розуміти свої та емоції інших, вміння співпрацювати в команді тощо). Ця складова також повинна оцінюватися, але не так, як це відбувалося раніше, коли дитині ставили бал за старанність і поведінку. У сучасній українській школі на цю складову не зважали. Вчителі знають, як оцінити, скільки помилок дитина робить у диктанті, проте не знають, як визначити рівень самостійності, вміння співпрацювати, висловлювати свою думку тощо. Щоб оцінювати по-новому, вчителі потребують роз’яснень, інструментів і рекомендацій. Про особливості оцінювання і новий підхід до нього читайте в тексті співзасновниці ГО “Смарт Освіта” і радниці міністра освіти і науки Іванни Коберник.  ЧИТАТИ ТУТ...

Програма з математики для 1-2 класів

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТІВ

«Створення ситуації успіху» на уроках  в початковій школі

Від нас, від нашого вміння,

від нашої майстерності,

від нашого мистецтва та

мудрості залежить життя,

здоров’я, розум, характер,

воля, інтелектуальне обличчя,

місце та роль у житті,

щастя підростаючого покоління.В.О. Сухомлинський

«Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учню.

«Він може!»- повинен нагадувати колектив.

«Я можу!» - повинен повірити в себе учень. В.Шаталов

 Створення  «ситуації  успіху»  в  навчальній  діяльності   школярів – це  проблема, до  якої  все  частіше  звертається  сучасна  педагогічна  наука. Ця  проблема  зацікавила  і  мене. Однією  з  важливих  цілей  навчання  є  розвиток  особистості  кожної  дитини. А  це  можливо, якщо  навчання  і  виховання  сприятиме  розвитку  дитини,  приноситиме  їй  радість  пізнання, викликатиме  у  неї  інтерес  до  навчання.     

 Педагогічної  технології  «Створення  ситуації  успіху»  полягає  в  тому, що  її  використання  сприяє:

  підвищенню  результативності;

  зростанню  продуктивності  уроку;

  розкриттю  творчих  здібностей;

  стимулюванню  до  самовдосконалення;

  внутрішньому  задоволенню   навчальною  діяльністю. ДЕТАЛЬНІШЕ...
ТРЕНІНГ  Дивитись тут...

Як учителям і батькам зробити щось разом.                                Метод "фасилітації "         

У школі запропонували провести якесь свято і попросили батьків долучитися до організації. Батьки долучилися, але неохоче, а деякі взагалі відмовились. Або учитель зібрав батьків, аби обговорити, що вони можуть зробити спільно. Обговорили, придумали, але так нічого і не організували. Як уникнути таких ситуацій? Як перетворити шкільне життя у співпрацю між усіма його учасниками? Як досягти того, щоб усі робили щось із задоволенням, а не тому, що їм делегували певний обов’язок?  У цьому може допомогти метод фасилітації. Як це робити, продемонструвала фасилітаторка Зоя Зінов’єва під час міні-EdCamp у селі Рокосово на Закарпатті.   “Фасилітація – допомага групі бути продуктивною. Скільки часу ви проводите на педагогічних нарадах? Скільки витрачаєте на те, щоб з кимось про щось домовитись? Це багато часу. Що відбувається? Ми збираємось, обговорюємо – часом добре, часом не дуже добре. І не завжди домовляємось про те, що буде далі. Хто відповідає за рішення?”, – говорить Зоя Зінов’єва.  Можливий і інший варіант: учитель збирає батьків, аби обговорити план заходів на найближчі дні, а вони думають: “Знову треба щось робити, здавати гроші, вирішувати якісь проблеми”. “Це, звісно, перебільшення, але подібне може статись. Хоча, звичайно, часто є кілька активних батьків (і це чудово, що на них можна покластися). Але тут теж може статися перепона: коли в них є свої ідеї, які важко узгодити”.  Саме для того, щоб спростити процес узгодження і перетворити спільні активності на щось цікаве для всіх – потрібен метод фасилітації.  Під час фасилітації у Рокосово, Зоя запропонувала нам подумати, що ми (батьки, вчителі і шкільна адміністрація) хочемо і можемо зробити разом, щоб виховати здорову і щасливу дитину. Детальніше тут..